Однажды окончатся грозы и битвы,
Замолкнут уста, прекратятся молитвы,
И в тихую пристань Твоих повелений,
Однажды причалю от долгих волнений...
Однажды забудутся страх и печали,
И я осознаю, как сильно здесь ждали!
Душой обниму те, пронзённые ноги,
Что ради меня пострадали так много...
Однажды уйдут все земные боренья,
И с ангельским хором сольюсь в прославленьи..
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
