Тече розлогами півсонне житіє...
Дай, Господи, стремління, хмар, сумир`я!
Немає берегів, пліт віри – є.
Бува – спинюсь:
де витік днів, де гирло?
Минувшина меандрами текла –
Замулено, безрадно – в бік нірвани.
У спеку прав лахміття вурдалак.
Крізь торф`яник, повз чистотіл, вільшаник
Жолобилося русло – за село...
Його ж отак не можна відібрати,
Як вітер – капелюшку із соломи,
Щоб на мосту перепинили ґрати,
Як жовтень – передзим`я секундант –
Розвою дивобарви.
День погожий.
Вкажи правдиву заводь – між циган,
Правічний многотрудний Боже…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Лаодикия - Лариса Зуйкова "Се стою у двери и стучу: если кто услышит голос Мой и отворит дверь, войду к нему и буду вечерять с ним и он со Мною.”
(Откр. 3:20).
Поэзия : Редакція тексту пісні "Небеса ожидают меня" - Євген Аксарін Ця пісня дуже дорога мені. Вона - в числі багатьох інших стимулів, що надихнули мене до написання оповідання "Венец". Оригінальний текст, з погляду поетики, виглядав неоковирно.
На жаль, встановити авторство пісні тими засобами, що я маю, мешкаючи в естонській провінції, неможливо.
Тому, спитавшись дозволу у Господа, я зважився відредагувати пісню. Перепрошую автора (якщо такий знайдеться), і якщо від нього надійде хоч яке заперечення - відразу ж зніму цю річ з публікації.
