Для ТЕБЯ - христианская газета

С высоты птичьего полета
Публицистика

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

С высоты птичьего полета


Вы когда ни будь были на крыше своего собственного дома? Видели спешащих по делам людей, и чувствовали что вы выше всего этого? Нет? Очень советую, хоть изредка оторвать глаза от безумно нужных и важных бумаг, и просто посмотреть на небо, даже если вы ничего не увидите, что ж, это хотя бы успокоит роговицу глаза. Что же касается меня, то обычно после очередного сумасшедшего дня в сумасшедшем мире, я забираюсь высоко, туда где не закрывается чердачная дверь и с замиранием сердца наблюдаю за полетом птиц. Вот бы и мне так, расправить крылья да полететь! И плевать на не погашенные кредиты, мелкие склоки и обиды. Лететь! Иногда когда не с кем поговорить, но так хочется, моя соседка выливает из окна на головы прохожих кастрюльки с разными начинками, и разговор завязывается как то сам собой. Я же иду сюда и с высоты птичьего полета кричу Господи!!! И сама смеюсь, конечно он мне не ответит, но так приятно думать, что рядом с тобой есть друг, который тебя понимает . В детстве родители водили меня в церковь, но традиция как то не прижилась, и о Нем я вспомнила лишь попав в больницу, на отделение с раковыми больными. Поверите, в жизни не думала, что можно кого то благодарить лишь за то что, проснулся! За то что не ведомая сила именуемая Богом, дала тебе этот день, этот рассвет и еще один шанс. Я не научилась молиться, я научилась говорить Спасибо, за каждый прожитый день, за каждый неповторимый момент, а еще за дворников, что вечно забывают закрывать чердаки.
Комментарий автора:
Проба пера)

Об авторе все произведения автора >>>

Минина Анна Минина Анна, Санкт - Петербург
Мне 19, но я так устла от жизни, хоть бы кто меня забрал в Мирное Государство, вероятно еще не заслужила))
e-mail автора: Buko@bk.ru

 
Прочитано 10024 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Фёдор Капинос 2009-07-26 08:15:03
А лет через 50 вы скажете - жизнь так быстро пролетела...
Благословений вам!
 
Фёдор Капинос 2009-07-26 08:22:49
Я буду о вас молится. Бог великий, Он наш Целитель!
Читайте Новый Завет много -много, родится вера и получите исцеление. Точно получите! Это рецепт на все проблемы.
Поступите так и сами убедитесь!..
 
Женя Блох 2009-07-26 13:26:02
Милая,Аничка,живи долго,Бог любит тебя.И Он открыл навстречу тебе руки,чтобы заключить в свои Отцовские объятья.Говори Ему на крыше,дома о своих чувствах,тревогах,желаниях.У Него самое чуткое ухо и самое любящее сердце.
 Комментарий автора:
Это да) Хотя иногда кажеться, что если я говорю с Богом это молитва, а если он со мной шизофрения... спасибо за доброе слово)

читайте в разделе Публицистика обратите внимание

Не искажайте Божье Слово - Николай Николаевич

Климат в общении - Буравец Валерий

В дебрях «недоуразумения»… кое-кто – как рыба в воде - Виталий Александров

>>> Все произведения раздела Публицистика >>>

Для детей :
Ханука та Різдво. - Левицька Галина
Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки. 2 Дія Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів. Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза. 1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину? Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса! 1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)? Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе! Виходять Матітьягу та Маккабі Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові... Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння... 1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям... Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі! Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися: Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!» Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі! Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору. Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу. Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів. Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива. Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла! Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.

Поэзия :
Я разделила русскую судьбу - Галина Мерзлякова

Поэзия :
Касанье Бога - Александр С. Н.

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Публицистика
www.4orU.org - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - , тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting




Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум